Новый литературный / музыкальный портал
Поэзия
Песни
Музыка
Проза
Разное
Видео
Музыканты
Авторы
Форум
Конкурсы
О портале
Поэзия
Песни
Музыка
Авторы

КАРПАТСКИЕ МОЛЬФАРИ- ХРАНИТЕЛИ УКРАИНСКИХ КАРПАТ



­­
Современные жители украинских Карпат утверждают, что не осталось уже в горах людей, которые “читают” звезды, повелевают бурями и громами, “завязывают” дождь, заклинают змей. Однако никто не может быть уверенным, что только мощные и таинственные Карпатские горы знают правду и несут тайны своих хранителей – Карпатских мольфаров. Так кто же такие Карпатские мольфары?

Их называют по-разному: гадателями, прорицателями, целителями, примивниками, колдунами или мольфарами. Слово “мольфар” больше прижилось среди гуцулов, оно связано с легендами и стало ассоциироваться с карпатским Ведунами, в частности, в высокогорном селе – Верховине. Вот как о гуцульских прорицателях поведал сам знахарь, уроженец села Верхний Ясенево – Михаил Михайлович Нечай: “Основная могущество знахаря в его словах и песнях. Мольфар способен творить как добро, так и зло. Каждому мольфару присущ свой неповторимый, так сказать, стиль работы. Некоторые из них рождаются с магическими знаниями, и есть мольфарами, которым знания передаются по наследству, из поколения в поколение одной семьи. Других учат. Одни овладевают черной магией, другие – белой. Это минус и плюс, это черные и светлые силы и между ними идет борьба. С этого начинается жизнь, этим она и продолжается. Мольфар должен быть глубоко духовной личностью, так как он обращается к Богу и небесным силам с просьбой о помощи. Если знахарь ведет себя неправедно и нарушает законы природы – он может быть лишен магических свойств».

                Быт карпатских мольфаров

Селились карпатские волшебники на окраинах сел, в високогорье, где никто их не видел. Не все карпатские мольфары – преклонные старцы, их изображали по-разному: сильными, усатыми, бородачами, с тяжелым взглядом и черными густыми прядями. Иногда невозможно было узнать – то ли это дядя, или старец, или молодец, который правит мольфарство.

Однако, гуцульские чародеи на самом деле не были такими отшельниками, как их изображают: часто были женаты, дружили с односельчанами, умели быть искренними, верными и откровенными друзьями, советчиками, хотя обидеть себя тоже не давали.

                Символы и сакральные предметы

Дополняет образ знахаря черный кот, непременный участник магических обрядов и таинств. Кот для знахаря – своеобразный оберег. “Пограничник” параллельных миров, строит пространство, в котором живет и творит волшебник.

Мольфа – заколдованный предмет, используемый в магической практике карпатских колдунов. Мольфой может стать любая вещь: ткань, кольцо, медальон или камень. Над ритуальным предметом знахарь осуществляет заказ на любовь, силу, здоровье, красоту и тому подобное.

Молнии и громовое дерево. Небольшие осколки с природными отверстиями, которые откалывались от пораженного молнией дерева, являются бесспорным атрибутом любого знахаря, его собственного магического опыта. Говорят, что удар грома – это удар самого Бога, который гонится на колесницах по небосводе и  стреляет молнией, испепеляя все плохое.

Градовой нож. Мистический знак на страже жизни знахаря, является его верным заместителем и другом. Знахарь мог воткнуть его в дерево, а оттуда лилось молоко; мог им камень в сыр превратить. Ножом прижигали язвы, лечили раны от укуса гадов. Освящали Градов нож так: в полночь в Сочельник или на Пасху раздетый до гола знахарь на дворе вырубает из косы Чепелик – маленький гуцульский нож, кладет 12 блюд в миску, берет свечу, топор, становится на пороге своего дома и заказывает молитвами.

Згарды. Гуцульские ритуальные украшения, обереги в виде солярных крестов. Их изготавливали опытные гуцульские мастера по просьбе мольфаров, их завязывали и нанизывали на специальные цепочки – ретязь. Згарды надевали на шею, когда проводили инициацию. Если проводили обряд второй раз, нанизывали еще один ряд. И так раз за разом, количество оборотов росла, и они ложились уже не в один, а несколько рядов, как ордена,- это свидетельствовало о высоком духовном уровне знахаря и  его авторитете.

Магические камни. Любой камень по сути является магическим, ибо кроме кристаллической, имеет еще и информационно-энергетическую структуру, которая формировалась на протяжении десятков тысяч лет. Эта структура в своей основе подобна человеческому телу, благодаря чему камень влияет на состояние, чувство и здоровье человека, такие  камни  использовали в своих действиях мольфары.

                Разновидности “деятельности” мольфаров

В соответствии типу энергии мольфаров Карпат можно разделить на “солнечных” и “месячных”, а за разновидностями деятельности на:

прорицателей, или гадателей, – тех, кто угадывает и предусматривает прошлое;
градивников, или хмарников, – тех, кто отвлекает град и бурю;
знахарей, или примивников, – тех, кто лечит болезни, травмы, заговаривает болезни.
Чрезвычайные способности мольфаров пугают обычных людей, однако страх не мешает им посещать и уважать волшебников. В Карпатах к мольфарам относятся, как к посредникам между двумя мирами – явным и потусторонним. Кроме того, часто на них возлагали духовную ответственность за село и его жителей. В критических ситуациях именно у знахаря искали спасение, поэтому часто таких людей сравнивали с богами.

В целом, деятельность мольфаров является большим искусством и требует чрезвычайной ответственности, в первую очередь, перед собой, потомками, перед всем народом. Без этих волшебников мир потеряет устоявшиеся веками ценности.

                ПЕРЕВОД

                на украинский  язык

               КАРПАТСЬКІ МОЛЬФАРІ- ЗБЕРІГАЧІ               

                УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Сучасні мешканці українських Карпат стверджують, що не залишилося вже в горах людей, які “читають” зірки, наказують бурями та громами, “зав’язують” дощ, заклинають змій. Проте ніхто не може бути впевненим, і лише потужні та таємничі Карпатські гори знають правду та несуть таємниці своїх охоронців – Карпатських мольфарів. Хто ж такі Карпатські мольфари?

Їх називають по-різному: віщунами, цілителями, примивниками, чаклунами або мольфарами.
Слово “мольфар” більше прижилося серед гуцулів, оповилося легендами та почало асоціюватись із Ведунами, зокрема у високогірному селі – Верховині. Ось як про гуцульських віщунів розповів сам знахар, уродженець села Верхній Ясенів – Михайло Михайлович Нечай: “Основна могутність знахаря у його словах та піснях. Мольфар здатний творити як добро, і зло. Кожному мольфару властивий свій неповторний стиль роботи. Деякі народжуються з магічними знаннями, і є мольфарами у спадок, деякі передаються з покоління до покоління однієї сім’ї. Інших навчають. Одні опановують чорну магію, інші – білу. Це мінус і плюс, це чорні та світлі сили,
між ними йде боротьба. З цього починається життя, цим воно і продовжується». Мольфар має бути глибоко духовною особистістю, оскільки він звертається до Бога та небесних сил з проханням про допомогу.
Якщо знахар веде себе несправедливо і порушує закони природи – він може бути позбавлений магічних властивостей.

                Побут карпатських мольфарів

Селилися карпатські чарівники на околицях сіл, у високогри, де ніхто їх не бачив. Не всі карпатські мольфари – похили старці, їх зображували по-різному: сильними, вусатими, бородачами, з тяжким поглядом густими чорними пасмами. Іноді неможливо було дізнатися – чи це дядько, чи старець, чи молодець, який вирушив у мольфарство.
Проте гуцульські чарівники насправді не були такими самітниками, як їх зображають: часто були одружені,дружили з односельцями, вміли бути щирими, вірними та відвертими друзями, порадниками, хоча образити себе теж не дозволяли.

                Символи та сакральні предмети

Доповнює образ знахаря – чорний кіт, неодмінний учасник магічних обрядів та обрядів. Кіт для знахаря – своєрідний оберіг. «Прикордонник» паралельних світів, будує простір, у якому живе і творить,їм може стати будь-яка річ: тканина, кільце, медальйон чи камінь. Над ритуальним предметом знахар проводить
замовлення на кохання, силу, здоров’я, красу тощо.
Блискавка і громовий дерево. Невеликі уламки з природними отворами,
що відколювалися блискавкою від  дерева, є безперечним атрибутом будь-якого знахаря, його магічного досвіду. Кажуть, що удар грому – це удар самого Бога, який женеться на колісницях по небосхилі та блискавкою стріляє, спекаючи все погане.
Градовий ніж. Містичний знак на варті життя знахаря, є його вірним заступником та другом.Знахар міг застромити його в дерево, а звідти лилося молоко; міг ним камінь на сир перетворити…
Ножем припікали виразки, лікували рани від укусу гадів. Освячували Градів ніж так: опівночі на Святвечір чи Великдень роздягнений до гола знахар на дворі вирубує з коси Чепелік – маленький гуцульський ніж, кладе 12 страв у миску, бере свічку, сокиру, стає на порозі свого будинку і замовляє.
Згарди. Гуцульські ритуальні прикраси, обереги у вигляді солярних хрестів. Їх виготовляли досвідчені гуцульські майстри на прохання мольфарів, їх замовляли та нанизували на спеціальні ланцюжки – ретязь. Згарди вдягали на шию, коли проводили ініціацію. Коли ініціацію проводили вдруге,нанизували ще один ряд. І так щоразу кількість обертів зростала і вони лягали вже не в один, а кілька рядів, як ордени,це свідчило про високий духовний рівень знахаря,його авторитет.
Магічні камені. Будь-який камінь по суті є магічним, бо, окрім кристалічної, має ще й  інформаційно-енергетичну структуру, яка формувалася протягом десятків тисяч років. Ця структура у своїй основі подібна до людського тіла, завдяки чому камінь впливає на стан, почуття і здоров’я людини; їх використовували у своїх діях мольфари.

            Різновиди «діяльності» мольфарів

Відповідно до типу енергії мольфарів Карпат можна розділити на “сонячні” та “місячні”, а за різновидами діяльності на:
віщунів або ворожбитів – тіх, хто вгадує та передбачає минуле;
градівників, або хмарників – тіх, хто відволікає град та бурю;
знахарів чи примівників – ті, хто лікує хвороби, травми, замовляє хвороби.
Надзвичайні здібності мольфарів  сьогодні лякають звичайних людей, проте страх
не заважає їм відвідувати та поважати чарівників. У Карпатах до мольфарів ставляться як до посередників між двома світами – явним та потойбічним. Крім того часто на них покладали духовну відповiть за село та його мешканців. У критичних ситуаціях саме у знахаря шукали порятунку, тому часто таких людей порівнювали з богами.
Загалом діяльність мольфарів є  великим мистецтвом і потребує
надзвичайної відповідальностi перед собою, нащадками, перед народом. Без цих чарівників світ втратить усталені віками цінності.

<span class="Y2IQFc">https://prokarpatylviv.com/ru/karpatskie-molfari-hraniteli-ukrainskih-karpatи
</span>

Сказать спасибо автору:
0

Рубрика произведения: Проза ~ Мистика
Количество отзывов: 0
Количество просмотров: 9
Свидетельство о публикации: next-2022-126447
Опубликовано: 06.08.2022 в 14:52
© Copyright: Наталья Любина
Просмотреть профиль автора




Авторские права
Какие произведения можно размещать на своей странице?
Можно публиковать только своё авторское творчество, то есть то, что вы создали сами. На нашем сайте нельзя публиковать чужие (современные) произведения: музыку (треки, миксы, ремиксы), литературу (поэзию, прозу), видео и фото контент и др. Любой плагиат может быть удален без опповещения автора, разместившего его. Если ваше произведение является составным и использует заимствования, то они должны быть согласованы с правообладателями.

Сайт «Некст» (www.next-portal.ru) не продает и не использует каким-либо иным образом загруженные музыкальные фонограммы и литературные произведения, а лишь предоставляет дисковое пространство и иные технические возможности сайта для хранения и возможности передачи загруженных фонограмм по каналам сети Internet исключительно по инициативе пользователя. Авторы (пользователи) сайта принимают на себя всю полноту ответственности за загружаемые ими произведения в соответствии с законодательством Российской Федерации.




1